Словарь української мови (1924)/труса

by Борис Грінченко

◀ трус

Словарь української мови Борис Грінченко Т труса

трусак ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Труса́, си́, ж. Тревога, смятеніе. За тим натовпом, клопотом та трусою, то я не урвала й годинки з людьми попрощатись. МВ. (О. 1862. III. 50). Вчинив єси ясу і поміж панами великую трусу. Шейк.