Словарь української мови (1924)/трубачів
◀ трубач | Словарь української мови Т трубачів |
трубачувати ▶ |
|
Трубачі́в, че́ва, ве. Свойственный, принадлежащій трубачу.
◀ трубач | Словарь української мови Борис Грінченко Т трубачів |
трубачувати ▶ |
|
Словарь української мови — Т
трубачів
Борис Грінченко
1924
Трубачі́в, че́ва, ве. Свойственный, принадлежащій трубачу.