Словарь української мови (1924)/тришия
◀ тричи | Словарь української мови Т тришия |
трібний ▶ |
|
Три́шия. Въ выраж.: у три́шия гна́ти — въ шею гнать. Тільки цап стрибне у панський сад, на шиї дзвін дзень-дзень! народ заворушився, і гостя в тришия в кошару мусять гнать. Греб. 362.