Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
трибун
Берлін: Українське слово, 1924

Трибу́н, на, м. 1) Трибунъ. 2) Одинъ изъ надзирателей за учениками (въ старыхъ малорусскихъ школахъ). Втікайте з бурси: вас тепер не знайде ні консул, ні трибун. К. ПС. 68.