Словарь української мови (1924)/трибун
| ◀ трибулька | Словарь української мови Т трибун |
трибуна ▶ |
|
Трибу́н, на, м. 1) Трибунъ. 2) Одинъ изъ надзирателей за учениками (въ старыхъ малорусскихъ школахъ). Втікайте з бурси: вас тепер не знайде ні консул, ні трибун. К. ПС. 68.