Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
трепітка
Берлін: Українське слово, 1924

Трепі́тка, ки, ж. 1) Ум. отъ трепета. 2) Султанъ (на головномъ уборѣ офицера): перья на шляпѣ. Вх. Лем. 475.