Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
трепнути
Берлін: Українське слово, 1924

Трепну́ти, ну́, не́ш, гл. Тряхнуть. Ввечері, кінчаючи роботу, молотники казали: — ні, ще на вдову, — Еге, еге, трепнімо хоч снопів з пять. См. Тріпнути, ся.