Словарь української мови (1924)/треножити

Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
треножити
Берлін: Українське слово, 1924

Трено́жити, жу, жиш, гл. Спутать три ноги веревкой (у коня). Щоб не втікла коняка, треба її треножити.