Словарь української мови (1924)/травний
◀ травневий | Словарь української мови Т травний |
травник ▶ |
|
Травни́й, а́, е́. 1) Удобоваримый, съѣдобный. Левч. 167. 2) Питательный. Це хліб добрий, травний, не то що торішній, що не знать, що й їв. Кременч. у.