Словарь української мови (1924)/торохкати

Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
торохкати
Берлін: Українське слово, 1924

Торо́хкати, каю, єш, гл. Гремѣть, грохотать. Ми над громом стоїмо. Унизу огнем він грає і торохкає-грімить. К. Дз. 237.