Словарь української мови (1924)/торопати
◀ торопало | Словарь української мови Т торопати |
торопитися ▶ |
|
Торо́пати, паю, єш, гл. 1) Бѣдствовать, влачить жизнь. Угор. 2) Болтать. Вх. Зн. 70.
◀ торопало | Словарь української мови Борис Грінченко Т торопати |
торопитися ▶ |
|
Словарь української мови — Т
торопати
Борис Грінченко
1924
Торо́пати, паю, єш, гл. 1) Бѣдствовать, влачить жизнь. Угор. 2) Болтать. Вх. Зн. 70.