Словарь української мови (1924)/топірчик
| ◀ топірня | Словарь української мови Т топірчик |
топіт ▶ |
|
Топі́рчик, ка, м. 1) Ум. отъ топір. 2) мн. Раст. а) Viola tricolor. Шух. I. 22. б) Viola declinata. Шух. I. 21.
| ◀ топірня | Словарь української мови Борис Грінченко Т топірчик |
топіт ▶ |
|
Словарь української мови — Т
топірчик
Борис Грінченко
1924
Топі́рчик, ка, м. 1) Ум. отъ топір. 2) мн. Раст. а) Viola tricolor. Шух. I. 22. б) Viola declinata. Шух. I. 21.