Словарь української мови (1924)/топільник
| ◀ топілька | Словарь української мови Т топільник |
топільниця ▶ |
|
Топі́льник, ка, м. Истопникъ. Харьк. г.
| ◀ топілька | Словарь української мови Борис Грінченко Т топільник |
топільниця ▶ |
|
Словарь української мови — Т
топільник
Борис Грінченко
1924
Топі́льник, ка, м. Истопникъ. Харьк. г.