Словарь української мови (1924)/топуз
| ◀ топу-топу | Словарь української мови Т топуз |
топцювання ▶ |
|
Топу́з, за, м. Родъ мѣднаго ножа, четверти въ три длиной, для ношенія за поясомъ — одинъ изъ войсковыхъ клейнод'овъ въ задунайской Сѣчи. КС. 1883. IV. 730.