Словарь української мови (1924)/топтуватий
| ◀ топтатися | Словарь української мови Т топтуватий |
топу-топу ▶ |
|
Топтува́тий, а, е. Плотно набитый, натоптанный. Великий дуб, та дупловатий, а малий, та топтуватий.
| ◀ топтатися | Словарь української мови Борис Грінченко Т топтуватий |
топу-топу ▶ |
|
Словарь української мови — Т
топтуватий
Борис Грінченко
1924
Топтува́тий, а, е. Плотно набитый, натоптанный. Великий дуб, та дупловатий, а малий, та топтуватий.