Словарь української мови (1924)/тонучий
◀ тонути | Словарь української мови Т тонучий |
тончити ▶ |
|
Тону́чий, а, е. Утопающій. Тонучий і бритви хопиться. Ном. № 9784.
◀ тонути | Словарь української мови Борис Грінченко Т тонучий |
тончити ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тонучий
Борис Грінченко
1924
Тону́чий, а, е. Утопающій. Тонучий і бритви хопиться. Ном. № 9784.