Словарь української мови (1924)/того

by Борис Грінченко

◀ тогідний

Словарь української мови Борис Грінченко Т того

тогобіцький ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Того́. 1) мѣст. Род. пад. отъ той, те. 2) сз. Потому, оттого. Того ж жиди і свинини не їдять. Драг. 4. А чого стало тепло?… — Того, що весна настала. Ком. II. 45.