Словарь української мови (1924)/товкмачити

by Борис Грінченко

◀ товкиць!

Словарь української мови Борис Грінченко Т товкмачити

товкодубня ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Товкма́чити, чу, чиш, гл. 1) Утаптывать, плотно укладывать. Шейк. 2) Бить, колотить. 3) Толковать, твердить одно и тоже. Я вже тобі тричи і оце четвертий раз пишу, що я се літо не вирвуся з Петербургу, що не прибуду додому, чи до тебе. А ти мені що раз товкмачиш, що „я тебе жду“, що „чи будеш ти, чи ні“. Шевч. (О. 1862. VI. 17).