Словарь української мови (1924)/то
| ◀ тнути | Словарь української мови Т то |
тобівка ▶ |
|
То, сз. 1) То. Чи ж то божа така воля, що нещасна моя доля. Чуб. V. 1. Люде не побачуть, то й не засміються. Шевч. 2) То-бо-то. Вотъ то то же. Могил. у. 3) То б то. То есть, стало быть, значитъ. То б то ти паном будеш, чи що? Левиц. I. 65. 4) То́-що. И тому подобное, и такъ далѣе. Купи на базарі, чого треба на борщ: мняса, бураків, капусти то-що. Шейк. 5) То що? Такъ что жъ? Він тут сердивсь, лаявсь без тебе, грімає і на тебе, що нема тебе. — То що? Мені байдуже. Новомоск. у. 6) Що…, то.... Чѣмъ…, тѣмъ.... І що йому міцнійш у голову уступає, то він далі посува. МВ. (КС. 1902. X. 146). Що більше умієш, то так неначе більше світа бачиш. О. 1862. IX. 113.