Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тлінний
Берлін: Українське слово, 1924

Тлі́нний, а, е. 1) Тлѣнный. 2) Изможденный, истощенный. Рк. Левиц. У ньо́го ледь тлі́нна душа́ в ті́лі. Онъ еле дышетъ.