Словарь української мови (1924)/тло
◀ тліти | Словарь української мови Т тло |
тломити ▶ |
|
Тло, тла, с. Основаніе, основа. Налетіла сараньча і стяла до тла. Гн. II. 24. Нахвалялися вирізати до тла всіх ляхів. Левиц. I. 148. Нема́ і тла. Нѣтъ ничего. Мнж. 162. Въ томъ же значеніи: і на тлі не ви́дко. Випила б і гноївки, та нігде і на тлі води не видко. Гн. II. 64.