Словарь української мови (1924)/тихість

by Борис Грінченко

◀ тихісічко

Словарь української мови Борис Грінченко Т тихість

тихіський ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ти́хі́сть, хости, ж. 1) Тишина, свойство тихаго. Шейк. Провадили ми наше діло в благодатній тихості. К. ХП. 10. 2) Кротость. Згадай, о Господи, раба твого Давида і тихість праведну його благого серця. К. Псал. 299.