Словарь української мови (1924)/тихомирити

< Словарь української мови (1924)

◀ тиховіддя

Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тихомирити

тихомиритися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Тихоми́рити, рю, риш, гл. Успокаивать, усмирять. Вх. Зн. 70.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/тихомирити&oldid=475627