Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
титул
Берлін: Українське слово, 1924

Титу́л, лу, м. Титулъ. Що мені по титулі, коли нема нічого в шкатулі. Шейк. Він Байдою зневажливо назвався, титулу Вишневецьких одцурався. К. Бай. 18.