Словарь української мови (1924)/тиснути

by Борис Грінченко

◀ тискнява

Словарь української мови Борис Грінченко Т тиснути

тиснутися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ти́снути, ну, неш, гл. 1) Жать, прижимать, давить. Чого ти мене так тиснеш за руку? Шейк. Самого наче хто за серце тисне. О. 1862. I. 42. 2) Втискивать, пихать. Свій своєму лиха не мислить: як побачить на сухому, то в болото тисне. Ном. № 9443. Кислий — та в рот тисне. Ном. № 12196. 3) Тѣснить. Чи не той то козак Нечай, що ляшеньків тисне. АД. II. 77. 4) Угнетать, притѣснять. Шейк.