Словарь української мови (1924)/тирхати
| ◀ тиртиця | Словарь української мови Т тирхати |
тирхатий ▶ |
|
Ти́рхати, хаю, єш, гл. Приводить въ безпорядокъ, разбрасывать. Вх. Зн. 69. Шейк.
| ◀ тиртиця | Словарь української мови Борис Грінченко Т тирхати |
тирхатий ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тирхати
Борис Грінченко
1924
Ти́рхати, хаю, єш, гл. Приводить въ безпорядокъ, разбрасывать. Вх. Зн. 69. Шейк.