Словарь української мови (1924)/тиркотати
◀ тиркотайло | Словарь української мови Т тиркотати |
тиркута ▶ |
|
Тиркота́ти, кочу́, ти́ш, гл. = Теркотати. Желех.
◀ тиркотайло | Словарь української мови Борис Грінченко Т тиркотати |
тиркута ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тиркотати
Борис Грінченко
1924
Тиркота́ти, кочу́, ти́ш, гл. = Теркотати. Желех.