Словарь української мови (1924)/тиран
| ◀ тира | Словарь української мови Т тиран |
тиранити ▶ |
|
Тира́н, на, м. Тиранъ. Шевч. 600. Гол. III. 129. Повсюдно жертва стогне від тирана. К. ПС. 132.
| ◀ тира | Словарь української мови Борис Грінченко Т тиран |
тиранити ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тиран
Борис Грінченко
1924
Тира́н, на, м. Тиранъ. Шевч. 600. Гол. III. 129. Повсюдно жертва стогне від тирана. К. ПС. 132.