Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тиння
Берлін: Українське слово, 1924

Ти́ння, ня, с. Соб. отъ тин. Сидять по-за стіллю, як жаби по-за тинню. КС. 1883. II. 391. Вишня у тинню росте. Борз. у. Ідіть, діти.... по під тинню сиротами. Шевч.