Словарь української мови (1924)/тимчасовний
◀ тимчасовий | Словарь української мови Т тимчасовний |
тин ▶ |
|
Тимчасо́вний, а, е = Тимчасовий. З голузя оплести тимчасовне помешканя. Гн. I. 181.
◀ тимчасовий | Словарь української мови Борис Грінченко Т тимчасовний |
тин ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тимчасовний
Борис Грінченко
1924
Тимчасо́вний, а, е = Тимчасовий. З голузя оплести тимчасовне помешканя. Гн. I. 181.