Словарь української мови (1924)/тижнювати

Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тижнювати
Берлін: Українське слово, 1924

Тижнюва́ти, ню́ю, єш, гл. Проводить недѣлю, быть гдѣ либо всю недѣлю. Перевій жито сьогодня, а то тижнюватиме на току. Волч. у.