Словарь української мови (1924)/терх

by Борис Грінченко

◀ тертушка

Словарь української мови Борис Грінченко Т терх

терхівка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Терх, ха, м. 1) Вьюкъ на верховой лошади. Шух. I. 79, 197. Вх. Зн. 69. 2) Мѣра жидкости. Та наварив путилянам горівочки з медом.... та наметав по терьхові, щоби тото пити. Гол. III. 224. Шинкарі посідали з повними терхами. Федьк.