Словарь української мови (1924)/терпець
| ◀ терпетинний | Словарь української мови Т терпець |
терпибіда ▶ |
|
Терпе́ць, пцю́, м. Терпѣніе. Еге! терпи, — що терпець увірвався. Чуб. 1. 297. Багач не має терпцю, приходит знову і знову. Гн. II. 28.
| ◀ терпетинний | Словарь української мови Борис Грінченко Т терпець |
терпибіда ▶ |
|
Словарь української мови — Т
терпець
Борис Грінченко
1924
Терпе́ць, пцю́, м. Терпѣніе. Еге! терпи, — що терпець увірвався. Чуб. 1. 297. Багач не має терпцю, приходит знову і знову. Гн. II. 28.