Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тернівка
Берлін: Українське слово, 1924

Терні́вка, ки, ж. 1) Наливка изъ терна. Мкр. Г. 34. Вип'єм з півкварти тернівки або що. Греб. 304. 2) мн. Раст. Prunus institia L. Вх. Зн. 69. Ум. Терні́вочка.