Словарь української мови (1924)/тернівка
◀ терничок | Словарь української мови Т тернівка |
терно ▶ |
|
Терні́вка, ки, ж. 1) Наливка изъ терна. Мкр. Г. 34. Вип'єм з півкварти тернівки або що. Греб. 304. 2) мн. Раст. Prunus institia L. Вх. Зн. 69. Ум. Терні́вочка.