Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
терновий
Берлін: Українське слово, 1924

Терно́вий, а, е. Относящійся къ терну, изъ терна. Терновий кущ. Рудч. Ск. I. 96. Мережані ярма, тернові занози. Рудч. Чп. 129.