Словарь української мови (1924)/термінувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
термінувати
Берлін: Українське слово, 1924

Термінува́ти, ну́ю, єш, гл. Проживать опредѣленное время (особенно въ обученіи мастерству). Я термінував п'ять літ, заким визволили в челядники. Шейк.