Словарь української мови (1924)/термосити

Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
термосити
Берлін: Українське слово, 1924

Термо́сити, шу, сиш, гл. Рвать; дергать; тормошить. Свиня термосить сорочку. Шейк. Було не савити, не варварити, ні амбросити, іно куделю термосити. Ном. 4007. Піде маленьке і термосить тата: вставайте. Св. Л. 110.