Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
терем
Берлін: Українське слово, 1924

Те́рем, му, м. Теремъ. Мет. 252. Дивиться, — такі тереми стоять гарні та високі на улицю вікнами. Грин. I. 160. Ой там на горі в новім теремі, там рано засвічено. Грин. III. 538. Ум. Тереме́ць, теремо́к .