Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
теплий
Берлін: Українське слово, 1924

Те́плий, а, е. Теплый. Тяжко, Катре, умірати в чужій теплій хаті. Шевч. Те́плий Олексі́й. Праздникъ Алексѣя человѣка Божія 17 марта. ХС. I. 74. Ум. Тепле́нький, тепле́сенький. А в дівчини серце, як літнєє сонце: хоча воно й хмарнесеньке, але теплесеньке. Грин. III. 202.