Словарь української мови (1924)/темнота

by Борис Грінченко

◀ темносірий

Словарь української мови Борис Грінченко Т темнота

темночервоний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Темно́та, ти, ж. 1) Тьма, потемки. А що мені даси, як я виведу тебе із цієї темноти? Рудч. Ск. I. 101. Темнота обняла її зразу. Мир. Пов. II. 55. 2) Невѣжество. 3) Соб. Темные, непросвѣщенные люди. А безрозумна темнота до Дніпра прожогом рине. К. МБ. III. 243. 4) Въ загадкѣ: волкъ. ХС. III. 65.