Словарь української мови (1924)/теліга
◀ телиця | Словарь української мови Т теліга |
телій ▶ |
|
Телі́га, ги, ж. 1) Телѣга. Мій брат Кондрат на горах, на водах, на желізі, на телізі, на рачачій нозі. Ном. стр. 302, № 425. 2) Деревянный треугольникъ подъ плугомъ. Борз. у. Ум. Телі́жка, телі́жечка.