Словарь української мови (1924)/творитися

Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
творитися
Берлін: Українське слово, 1924

Твори́тися, рю́ся, ришся, гл. 1) Дѣлаться, происходить. І ніхто не знав того дива, що твориться серед ночі в гаї. Шевч. 2) — на що. Мѣшаться во что. Він мені гворив, обим ся на тото не творив. Вх. Зн. 42.