Словарь української мови (1924)/твердючий
| ◀ твердь | Словарь української мови Т твердючий |
твердяк ▶ |
|
Твердю́чий, а, е. Очень твердый. Лубен. у.
| ◀ твердь | Словарь української мови Борис Грінченко Т твердючий |
твердяк ▶ |
|
Словарь української мови — Т
твердючий
Борис Грінченко
1924
Твердю́чий, а, е. Очень твердый. Лубен. у.