Словарь української мови (1924)/твердити
| ◀ твердиня | Словарь української мови Т твердити |
твердісінький ▶ |
|
Тверди́ти, джу́, ди́ш, гл. Дѣлать крѣпкимъ, укрѣплять. Не встояли ні підзамчанські хати, ні господарські тверджені палати. К. ЦН. 174.
| ◀ твердиня | Словарь української мови Борис Грінченко Т твердити |
твердісінький ▶ |
|
Словарь української мови — Т
твердити
Борис Грінченко
1924
Тверди́ти, джу́, ди́ш, гл. Дѣлать крѣпкимъ, укрѣплять. Не встояли ні підзамчанські хати, ні господарські тверджені палати. К. ЦН. 174.