Словарь української мови (1924)/таємничий
| ◀ таємниця | Словарь української мови Т таємничий |
таємничо ▶ |
|
Таємни́чий, а, е. 1) Таинственный. Мир. ХРВ. 353. К. Досв. 71. Чули вони дивне таємниче слово. К. Псал. 189.
| ◀ таємниця | Словарь української мови Борис Грінченко Т таємничий |
таємничо ▶ |
|
Словарь української мови — Т
таємничий
Борис Грінченко
1924
Таємни́чий, а, е. 1) Таинственный. Мир. ХРВ. 353. К. Досв. 71. Чули вони дивне таємниче слово. К. Псал. 189.