Словарь української мови (1924)/татуньо
| ◀ татунь | Словарь української мови Т татуньо |
татуньців ▶ |
|
Тату́ньо, ня, м. Ласк. отъ тато. Просили татуньо й мамуня і я вашеці прошу. Шейк. Такъ называютъ на Волыни также и священника: Що ж, татуню, чи підете ховати, чи ні? О. 1862. IX. 52, 53. Ум. Тату́ненько, тату́нейко, тату́нечко.