Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
татарюга
Берлін: Українське слово, 1924

Татарю́га, ги, м. Ув. отъ татарин. Ей ти, татарюго, сідий бородатий, на що ти уповаєш? АД. I. 172.