Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
татарка
Берлін: Українське слово, 1924

Тата́рка, ки, ж. 1) Татарка. Загадав татарин татарці пару коней сідлати. АД. I. 172, 2) Раст. Allium fistulosum L. Анн. 23. 3) Пшеница арнаутка. На св. Марка ранній овес, а пізня татарка. Ном. № 444. 4) Сортъ дыни. 5) Смушковая шапка съ съуженнымъ плисовымъ верхомъ. Вас. 156. Ум. Тата́ронька, тата́рочка.