Словарь української мови (1924)/татарка
| ◀ татаринів | Словарь української мови Т татарка |
татарник ▶ |
|
Тата́рка, ки, ж. 1) Татарка. Загадав татарин татарці пару коней сідлати. АД. I. 172, 2) Раст. Allium fistulosum L. Анн. 23. 3) Пшеница арнаутка. На св. Марка ранній овес, а пізня татарка. Ном. № 444. 4) Сортъ дыни. 5) Смушковая шапка съ съуженнымъ плисовымъ верхомъ. Вас. 156. Ум. Тата́ронька, тата́рочка.