Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тасувати
Берлін: Українське слово, 1924

Тасува́ти, су́ю, єш, гл. 1) Тащить. Вода так її в прірву й тасує. Харьк. у. 2) Колотить. Києм тасував він смерть суху, безносу. Мкр. Н. 34.