Словарь української мови (1924)/таранкуватий
| ◀ таранка | Словарь української мови Т таранкуватий |
таранник ▶ |
|
Таранкува́тий, а, е. Рябой, имѣющій слѣды оспы. Черк. у. Таранкувате лице мов ще дужче порябіло. Мир. ХРВ. 176.
| ◀ таранка | Словарь української мови Борис Грінченко Т таранкуватий |
таранник ▶ |
|
Словарь української мови — Т
таранкуватий
Борис Грінченко
1924
Таранкува́тий, а, е. Рябой, имѣющій слѣды оспы. Черк. у. Таранкувате лице мов ще дужче порябіло. Мир. ХРВ. 176.