Словарь української мови (1924)/тарадайка

by Борис Грінченко

◀ тарагунитися

Словарь української мови Борис Грінченко Т тарадайка

тарадайчина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Тарада́йка, ки, ж. Родъ экипажа. Котл. Ен. VI. 33. Їхала Хима з Русалима білою кобилою: тарадайка торкоче, кобила бігти не хоче. Ном. № 11439. Ум. Тарада́єчка.